Тема. Поняття про оксиди, окиснення (горіння, повільне
окиснення, дихання).
сьогодні заняття в зум за посиланням https://us05web.zoom.us/j/84899640459?pwd=amxLc1RqaGs3bHNta2VROEU4NTVnUT09
Идентификатор конференции: 848 9964 0459
Код доступа: p1q7bw
Взаємодія речовин з киснем не завжди супроводжується
горінням. Більшість таких реакцій відбувається непомітно:
- скисання молока
- ржавіння заліза
- гниття
Речовина, взаємодіючи з киснем, зазнає окислення, тобто змінюється за участю
кисню. (Такі реакції називаютьсяреакціями
окиснення).
Запис в зошит
Окиснення – це
хімічна реакція взаємодії речовин (простих і складних), з киснем.
Окиснення
Повільне окиснення: Горіння Вибух
- гниття опалого листя
- згіркнення масла
- іржавіння заліза
- дихання
- Опрацювання параграфа підручника с. 131
Повільним окисненням речовин зумовлено
ржавіння заліза, скисання молока, фруктових і ягідних соків, прогорання масла,
псування багатьох інших продуктів харчування.
Кисень,
потрапляючи через легені в організм людини, окиснює різні сполуки, в тому числі
й ті, які постійно входять із їжею.
Дихання
– приклад життєво необхідного повільного окиснення в живій природі.
Фізкультхвилинка
Повторення
правил БЖД.
Спалювання
простих та складних речовин.
Взаємодія
кисню з деревом.
- Ми знаємо що кисень підтримує і пришвидшує горіння
але сам при цьому не горить. Пересвідчимося в цьому…
Взаємодія
кисню з залізом.
- В О2 горять такі речовини, які звичайно
вважаються негорючими, наприклад залізо. Якщо до тонкої стальної проволоки
прикріпити сірник, запалити і опустить у атмосферу з киснем, то від нього
загориться й залізо:
3Fe + 2O2 → FeO ∙ Fe2O3 – залізна окалина
(або Fe3O4)
Горіння–
це хімічна реакція, за якої відбувається окиснення речовин з виділенням тепла і
світла.У більшості випадків у результаті цих реакцій утворюються оксиди.
- Опрацювання параграфа підручника с. 130
Оксиди – це
складні речовини, що складаються з двох елементів, один з яких – Оксиген з
валентністю II.
Загальна
формула оксидів ЕхOу.
Найпоширенішим
оксидом на нашій планеті є звичайна вода!
2Н2 + О2
→ 2Н2О
Кожний
оксид має хімічну назву, а деякі ще й традиційні, або тривіальні назви. Хімічна
назва оксиду складається із двох слів. Першим словом є назва відповідного
елемента, а другим словом – «оксид». Якщо елемент має змінну валентність, то
він може утворювати кілька оксидів. Їх назви мають відрізнятися. Для цього
після назви елемента вказують (без відступу) римською цифрою в дужках значення
його валентності в оксиді. Приклад: купрум(ІІ) оксид (читається
«купрум-два-аксид»). Оксиди в яких елемент має найбільшу валентність
(відповідає номеру групи) називаються вищими.
Напишіть рівняння реакцій та дайте назви оксидам:
Li + O2 →
N2+ O2 →
Ca+ O2 →
С+ O2 →
АІ+ O2 →
N2+ O2 →
Складіть формули оксидів:
Хлор(ІІ) оксид
натрій оксид
фосфор(ІІІ) оксид
магній оксид
Сульфур(VI) оксид